Синдром Гійєна-Барре — це серйозне, небезпечне для життя розлад аутоімунного паралічу, що вражає нервову систему. Хвороба виникає, коли власна імунна система організму атакує частини власної периферичної нервової системи.
У нормальних випадках імунна система атакує лише чужорідних загарбників, але при СГБ імунна система атакує зовнішню оболонку, яка оточує нерви. Коли уражається оболонка периферичного нерва, нерв не може ефективно передавати сигнали, що призводить до того, що м’язи не реагують ефективно. Симптоми спочатку помічаються на ногах, руках або обличчі та можуть поширюватися на інші частини тіла.
Якщо не лікувати синдром Гійєна-Барре, він може призвести до втрати м’язової функції та, зрештою, паралічу. Напад може бути небезпечним для життя.
Хоча хвороба зустрічається рідко, вражає 1 із 100 000 людей, вона може вразити будь-кого, незалежно від статі та віку, і може вразити будь-коли. Відзначено, що старші чоловіки більш схильні до ризику. Причина цього захворювання невідома, але зазвичай воно викликається бактеріальною або вірусною інфекцією. Відомо, що хірургічне втручання та щеплення дещо підвищують ймовірність нападу. Однак хвороба не є заразною і не передається у спадок.
Може знадобитися від кількох годин до місяця, щоб розвинутися та досягти свого піку. Після досягнення піку одужання пацієнта може зайняти від кількох тижнів до років.
Діагностика зазвичай починається з ретельного збору історії хвороби та фізичного огляду. Синдром важко діагностувати рано через його схожість з іншими аутоімунними синдромами.
Тест, відомий як швидкість нервової провідності, зазвичай проводиться для визначення кількості білка в спинномозковій рідині. Якщо кількість білка підвищена, лікарі виконують спинномозкову пункцію та електроміографію для подальшого уточнення.
У крайніх випадках синдром Гійєна-Барре може призвести до госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії та навіть до летального результату, якщо дихальна система серйозно уражена. Важливо, щоб пацієнт залишався в лікарні для спостереження, доки лікарі не підтвердять, що синдром досяг свого піку і зараз повертається. Немає відомих ліків від GBS. Для позитивного довгострокового прогнозу вирішальне значення має раннє виявлення та правильне лікування.
Деякі з методів лікування СГБ включають обмін плазми та внутрішньовенне введення імуноглобуліну IVIG. Такі препарати, як кортикостероїди, які можна вводити перорально або внутрішньовенно, виявилися дуже ефективними. Терапія також може допомогти зменшити тяжкість стану, а також прискорити відновлення після нападу.
Хоча деякі пацієнти повністю одужують після епізоду, деяким доводиться жити з наслідками СГБ до кінця свого життя. Синдром Гієна-Барре зазвичай рецидивує приблизно у 5% пацієнтів.
Хоча синдром Гійєна-Барре є серйозним і навіть небезпечним для життя синдромом, прогноз вказує на те, що за наявності правильної інформації та догляду його можна впоратися, щоб пацієнти могли насолоджуватися відносно здоровим життям.